ПОРАДИ БАТЬКАМ

Три правила спілкування з дітьми

1. Любити дітей

            Придумано багато правил та рекомендацій по спілкуванню з дітьми. Всі ці рекомендації можуть поміститися в одній фразі - любити свою дитину. На перший погляд це може здатися зрозумілим і простим, але, на жаль, це не так. Більшість батьків люблять своїх дітей через егоїстичні мотиви (наприклад, підсвідомо сподіваються, що коли діти виростуть, то будуть їм допомагати), люблять себе в дитині (наприклад, сподіваються, що коли дитина виросте, то піде по стопах батьків), люблять через надії в дитині (наприклад, коли батьки сподіваються, що дитина досягне того, що не вдалося досягти батькам). Але не кожен батько любить дитину за те, що він є і таким, який він є. Якщо ви будите любити, то ця любов не дасть іншого вибору дитині, як полюбити вас у відповідь.

 

2. Не говорити дітям слово «не можна»

            Це слово треба вживати тільки в 3-х випадках:

- «Не можна брати чуже»;

- «Не можна ображати інших»;

- «Не можна руйнувати, створене іншими».

У всіх інших випадках говорити такі слова, як «у тебе може захворіти горло», «це буде неприємно іншим», «йому буде боляче», «стіл буде брудним», «тобі не слід» і т.п. Часто людям підсвідомо хочеться зробити заборонені речі, особливо це стосується дітей. І коли ви говорите «не можна», то у дитини може з'явитися ще більше бажання зробити цей вчинок.

 

3. Виховувати свідомість

              Коли дитина робить щось погане з вашої точки зору, то запитати у нього спокійним голосом: «Що ти зараз робиш?». Зазвичай діти усвідомлюють, що роблять щось не так. Після того, як дитина відповіла на ваше запитання, наприклад, розбираю, б'юся і т.д., задати таким самим спокійним голосом наступне питання: «Навіщо ти це робиш?». Часто в таких випадках діти завмирають і починають усвідомлювати, що вони роблять дурницю. Через якийсь час дитина стає більш усвідомленим і частіше думає перед тим, як щось зробити.

 

             Є одне на диво просте правило, якого слід дотримуватися незалежно від віку дитини: спілкування буде плідним, якщо обіймати її 4, а краще — 8 разів на день. Щоб виявити глибинні причини дитячого гніву, злості, заздрощів, слід пам'ятати, що вони вторинні щодо почуттів болю, образи, страху, які виникають від незадоволених потреб у любові, визнанні, повазі. В основі останніх лежать базові прагнення, виражені словами «Я — хороший» (самооцінка), «Мене люблять», «Я можу». Фундаментом усієї цієї піраміди є відчуття внутрішнього добробуту (або проблем), що формується у дитини внаслідок нашого поводження з нею. Відчуття проблемності — корінь усіх дитячих аномалій і трагедій. Пам'ятаймо, що покарання або самопокарання дитини лише псують її, а допомогти може тільки невсипуще плекати почуття самоцінності. «Плекати» — дуже гарне й точне слово. Це означає любити — розуміючи і поважаючи, і вимагати — захоплюючись і люблячи. Дотримуючись цих простих правил, ви неодмінно покращите стосунки зі своєю дитиною, зможете розуміти її точніше. А вона — вас. Адже в сім'ї має панувати злагода, любов, повага, взаєморозуміння... Починати слід із себе. Якщо ви запровадите такі стосунки у своїй сім'ї, то вам буде легше у спілкуванні з дітьми, вони йтимуть до вас за допомогою, а не шукатимуть її десь поза домом, цінуватимуть вас, допомагатимуть.